Get Adobe Flash player

Модель інноваційного навчального закладу

Комунальний навчальний заклад «Дитячий будинок «Перлинка»

Проект

«Модель інноваційного навчального закладу

«Дитячий будинок «Перлинка»»

Автор-розробник:

С.М. Петрова

Одеса - 2010

Місія закладу: досягнення кожною дитиною вершин свого індивідуального розвитку за період перебування в дитячому будинку - визначила концептуальні орієнтири його інноваційного розвитку, де все підпорядковано тому, що сприяє готовності вихованців до особистої та соціальної самореалізації упродовж усього їхнього життя.

Мета проекту: забезпечити інтегральний результат процесу виховання, навчання, розвитку – особистісного та соціального.

Завдання:

1. Розробити модель дитячого будинку на концептуальних засадах інноваційного розвитку загальної середньої освіти.

2. Створити організаційно-педагогічні умови, що забезпечать формування готовності кожного вихованця до подальшої особистої та соціальної самореалізації.

3. Відповідно до моделі інноваційного закладу «Дитячий будинок «Перлинка» розробити нову модель управління.

Основні принципи розвитку інноваційного закладу нового типу:

• Прогностичність, обумовлена самою природою розвитку, бо орієнтується на майбутній стан об’єкта;

• Культуродоцільність;

• Єдність виховання, освіти, розвитку;

• Особиста зорієнтованість;

• Продуктивність, зорієнтована на отримання результату;

• Створення атмосфери успіху кожного вихованця в його діяльності;

• Виховання ставлення до самопізнання як до сили, що здатна за будь-яких обставин захистити дитину, допомогти їй знайти місце в житті;

• Свобода як умова самореалізації;

• Індивідуальний освітній простір навколо кожного вихованця;

• Створення сприятливого психологічного мікроклімату для кожного вихованця і педагога.

Актуальність розробки та ефективне реформування вітчизняної системи середньої освіти неможливе без реформування закладів системи державної опіки дітей-сиріт та соціальних сиріт, яка створювалася за умов старої суспільно-політичної та освітньої системи. В цих умовах постає необхідність оновлення цілей, змісту, методів та форм роботи дитячих будинків.

Заклад стає центром успішної соціалізації дітей-сиріт та соціальних сиріт, їхнього виховання, навчання, соціальної та професійної адаптації. Сучасні соціальні та освітні вимоги до дитячого будинку свідчать про існування двох головних суспільних тенденцій, що зумовлюватимуть його реформування. По – перше, це вимога до індивідуалізації опіки дитини у закладі, яка має узгодити суперечності між колективністю (інтернатною, інституціалізаційною) моделлю опіки та її сімейними формами (дитячий будинок сімейного типу, названа сімя), які дуже потужно пропагувалися останнім часом (на жаль, не дали всіх очікуваних «розрекламованих» результатів, не стали масовим явищем). По – друге, постає проблема значного посилення та удосконалення соціального захисту вихованців і випускників в умовах ринкової економіки. Це вимагає гнучкості та варіативності соціальних та освітніх послуг, які їм надаються.

Сучасний дитячий будинок має максимально піклуватися про індивідуальні проблеми та потреби конкретної дитини (стан здоров’я, розвиток, задатки та здібності, життєва компетентність та самовизначення, життєві та професійні перспективи та ін.). Його освітні та соціальні послуги мають створювати надійний соціальний захист для дітей-сиріт та соціальних сиріт, сприяти розкриттю, розвитку та реалізації їхнього особистісного потенціалу, соціальній адаптації.

Оскільки дитячий будинок набуває рис повноцінного та повноправного навчального закладу, а «Перлинка» прагне бути саме таким повноправним загальноосвітнім навчальним закладом, він має розвиватися, базуючись на парадигмі школи майбутнього.

І. Структурно дитячий будинок «Перлинка» складається з шести компонентів: управлінського, концептуального, організаційного, освітнього, соціального партнерства, ресурсного.

Усі компоненти моделі мають системоутворювальний характер, впливають на розвиток та функціонування навчального закладу. Кожен компонент частково представлений в інших компонентах моделі (наприклад, концептуальні цілі розвитку матеріально-технічної бази у ресурсному плані), взаємопов’язаний з ними.

Результатом моделювання інноваційного «Дитячого будинку «Перлинка».

Варіативна модель експериментального навчання заснована «Дитячого будинку «Перлинка».

І. Концептуальний компонент включає систему стратегічних орієнтирів, цілей, програм та планів комунального навчального закладу «Дитячий будинок «Перлинка», які визначають його місію, принципи становлення та розвитку, мету та завдання, пріоритетні напрямки освітньої та соціальної діяльності. У ньому узагальнено та систематизовано сукупність найважливіших стратегічних рішень, які визначають розвиток дитячого будинку упродовж тривалого часу.

Ідеї та цілі, закладені в концептуальному компоненті, породжені найсуттєвішими соціальними та педагогічними умовами життєдіяльності вихованців. Вони визначають призначення, роль і місце закладу у соціальному та освітньому просторі, тому вони мають найбільш стійкий характер. Концептуальний компонент містить концепцію та програму розвитку закладу, проекти та плани на майбутнє.

Концепція розвитку – це характеристика системи провідних ідей, принципів та цілей життєдіяльності навчального закладу, які визначають характер та спрямованість його руху від актуального до необхідного стану.

Місія – це забезпечення та реалізація оптимальних умов для формування готовності дітей-сиріт та соціальних сиріт до подальшої життєвої самореалізації.

Принципи роботи (провідні положення, які визначають сутнісні параметри життя та діяльності навчального закладу): Гуманізм (визначення життя, прав та життєвого потенціалу, задатків та здібностей вихованців найвищою цінністю; пріоритетність загальнолюдських цінностей).

Демократизм (забезпечення реалізації прав та свобод дитини, дієвої участі вихованців і вихователів, громадськості у прийнятті управлінських рішень).

Доступність (комплекс освітніх та соціальних послуг для кожної дитини).

Рівність (однакові умови кожної дитини для отримання соціальних послуг, повної реалізації її духовних, соціальних та освітніх потреб, задатків, здібностей).

Системність (гармонійний взаємозв’язок та взаємодія навчання, виховання та соціального захисту (соціального обслуговування) вихованців; процесів їхньої соціальної адаптації та реабілітації. Інтеграції, індивідуалізації та ін.).

Синергійність (саморозвиток, опора на власний потенціал та ресурси розвитку).

Прогностична спрямованість (визначення та урахування в діяльності соціальних і освітніх перспектив: від закладу в цілому до кожного окремого вихованця).

Гнучкість та варіативність (методи, організаційні форми та засоби навчання, виховання, напрямки та види практичної (трудової) діяльності вихованців).

Індивідуальний підхід (індивідуалізація та персоналізація навчання та виховання).

Безперервність навчання та виховання (створення навчально – виховного середовища: дошкільний заклад (на базі дитячого будинку); початкова та основна школа (на базі загальноосвітніх закладів міста); система додаткової освіти з виходом на середньо-професійну та професійну освіту).

Науковість (опора в діяльності на наукові досягнення в галузі педагогіки (у т.ч. на педагогічні інновації)).

Інноваційність (спрямованість на реалізацію та творення інноваційних освітніх методик, соціальних послуг для дітей-сиріт).

Інтеграція з наукою та виробництвом (пошук надійних партнерів та встановлення міцних зв’язків із закладами освіти й виробничими структурами для здійснення спільної освітньої і виробничої діяльності, трудового навчання та виховання).

Мета діяльності навчального закладу – досягти й підтримувати оптимальні умови розвитку та життєдіяльності вихованців, підготувати їх до інтеграційних процесів у суспільстві.

Для цього слід виконати такі завдання:

- забезпечити фізичний, розумовий та духовний розвиток вихованців;

- здійснити комплекс заходів з фізичної та психологічної реабілітації вихованців, які мають хвороби та розлади здоров’я;

- провести соціальну адаптацію та соціальну реабілітацію вихованців;

- підготувати вихованців до самостійного життя, дбати про розвиток їхньої життєвої компетентності, про здатність до життєвого самовизначення; - забезпечити повне соціальне утримання, соціальне обслуговування дітей-сиріт та соціальних сиріт; - здійснювати навчально-виховний процес за програмою дошкільного навчального закладу (у т.ч. підготовчих груп);

- здійснити навчально-виховний процес за програмою початкової школи (1 – 4-ті класи);

- здійснити навчально-виховний процес за програмою основної школи (5 – 9-ті класи);

- створити умови для отримання вихованцями повної середньої (або середньо-професійної) освіти, здобуття вищої освіти;

- здійснити трудове навчання та виховання;

- створити умови та реалізувати права вихованців на додаткову освіту й змістовне дозвілля;

- працевлаштувати випускників на власних міні-підприємствах;

- створити бази для надання житла випускникам, які працюватимуть на підприємствах, інтегрованих до складу навчального закладу.

2. Програма розвитку дитячого будинку «Перлинка» розкриває та спрямовує процес розвитку навчального закладу упродовж тривалого часу. Її створено на основі концепції розвитку закладу, вона включає детальний опис цілей, пріоритетних напрямків, необхідних засобів та ресурсів, очікуваних результатів (у т.ч. критерії та методики контролю та оцінювання):

а) Цілі розвитку – соціальне обслуговування , фізична та психологічна реабілітація, освітня діяльність, трудове навчання та виховання, науково-методична робота, розвиток кадрового потенціалу, матеріально-технічної бази, соціального середовища (громади).

б) Пріоритетні напрямки – процес соціального обслуговування, фізична та психологічна реабілітація, навчальний процес, виховний процес, методична та науково – методична робота, інноваційна діяльність, підвищення кваліфікації вихователів та вчителів, розвиток інформаційних ресурсів, матеріально – технічної бази (у т.ч. виробничих потужностей та житлового фонду), програм соціального партнерства.

в) Засоби та ресурси, необхідні для реалізації програми, їх наявність, шляхи здобуття.

г) Очікувані результати (опис кількісних та якісних характеристик за кожним напрямом роботи, критерії та методики оцінювання та контролю результатів).

3. Проекти, плани розвитку, програми конкретних експериментів на базі «Перлинки». Зазначені документи визначають завдання, засоби та очікувані результати діяльності щодо реалізації конкретних цілей та напрямків розвитку комунального навчального закладу.

Проект розвитку визначає конкретні цілі та завдання, необхідні засоби, етапи та процедури, очікувані результати діяльності з розв’язання конкретних проблем, реалізації цілей розвитку та функціонування, представлених у концепції та програмі розвитку дитячого будинку.

План розвитку деталізує реалізацію мети (завдання) розвитку навчального закладу упродовж визначеного проміжку часу (на відміну від програми розвитку, яка приймається на три – п’ять років), план розробляється на рік або півріччя.

У «Перлинці» реалізуються такі плани розвитку:

1. Дошкільного навчального закладу.

2. Дітей молодшого шкільного віку.

3. Підлітків дитячого будинку.

4. Курсів професійної підготовки.

5. Співпраці з загальноосвітніми та професійно-технічними навчальними закладами.

6. Співпраці з вищими навчальними закладами.

7. Додаткової освіти та гурткової роботи.

8. Соціальної та соціально-психологічної служби.

9. Служби фізичної та психологічної реабілітації.

10. Методичної та науково-методичної роботи.

11. Матеріально технічної бази.

12. Бази трудового навчання та виховання.

13. Житлового фонду.

Проекти та плани розвитку передбачають відповідні науково – дослідні, науково-методичні супроводи. Для їх здійснення розробляються програми наукових та науково-прикладних (прикладних) досліджень на базі комунального навчального закладу. Оскільки результати вказаних досліджень можуть мати значення не лише для дитячого будинку, то вони можуть вважатися складовою його науково-методичної роботи.

Усі локальні наукові і прикладні експериментальні дослідження та інновації систематизовані та узагальнені в межах проектів та планів розвитку закладу. Вони здійснюються зусиллями педагогічного колективу, працівниками, вихованцями, уповноваженими представниками громадськості.

ІІ. Управлінський компонент – охоплює всі інші, включає систему управління дитячим будинком. Цей процес забезпечує прийняття та втілення стратегічних (концептуальних) і тактичних (поточних) рішень, спрямованих на оптимальне функціонування та цілеспрямований розвиток навчального закладу і має державно-громадський характер; передбачає дієве самоврядування, участь громадськості у прийнятті управлінських рішень.

Компонент включає субкомпоненти: цілі та принципи, структуру, функції управління.

1. Цілі та принципи управління. Стратегічні цілі управління визначають образ (кількісні та якісні параметри) бажаного та необхідного стану діяльності закладу в майбутньому:

- передбачена соціальна, психологічна робота з дітьми-сиротами та соціальними сиротами, накреслені плани як їх соціально обслуговувати, а також як відбуватиметься адаптація й реабілітація;

- в програму включені організація лікування, фізичної реабілітації та оздоровлення вихованців, принципи трудового навчання та виховання. У програмі закладено також принципи:

управління освітою (реалізація державної освітньої політики в межах визначених законом повноважень; охоплення якісною дошкільною, початковою та основною середньою освітою дітей, які проживають у дитячому будинку; надання додаткових освітніх послуг (сприяння освіті упродовж життя);

забезпечення рівного доступу, доступної якісної освіти; сприяння гуманізації та демократизації середньої освіти та ін.);

управління навчально-виховним процесом (визначення актуальних та стратегічних цілей навчальної та виховної роботи; цілей модернізації змісту освіти; оптимізації методів, організаційних форм та засобів навчання; контролю та корекції результатів освітньої діяльності тощо);

управління ресурсами розвиток виробничої бази та житлового фонду; інформатизація та комп’ютеризація навчального процесу та ін.);

управління персоналом (колективом учителів (вихователів) та педагогічних працівників підвищення їхньої професійної компетентності);

управління пошуком ресурсів (фандрайзінгом);

управління соціальним партнерством (визначення пріоритетних напрямків партнерства, пошук потенційних партнерів, цілей та завдань, форм і шляхів здійснення соціального партнерства; забезпечення науково-методичного, інформаційного, матеріально-технічного супроводу партнерства; узгодження цілей та завдань партнерства з освітньою діяльністю тощо).

Принципи управління дитячим будинком «Перлинка» (загальні засади, провідні положення, на основі яких здійснюється управління):

принцип системності – передбачає системний характер управління та управлінських рішень, який забезпечує врахування у ньому всіх аспектів функціонування та розвитку навчального закладу;

цілеспрямованості – намічає стратегічні, проміжні та нагальні цілі й завдання розвитку та функціонування навчального закладу;

планомірності – вимагає детального визначення та обґрунтування поставлених цілей у довгостроковій, проміжній та найближчій перспективі;

інноваційності – наголошує на необхідності творчого, нестандартного підходу до постановки та вирішення цілей і завдань розвитку й функціонування навчального закладу з метою забезпечення їх найбільшої ефективності;

компетентності – вимагає від керівництва та педагогів навчального закладу високого рівня професійної підготовки, ефективної професійної діяльності, сумлінного виконання професійних обов’язків;

стимулювання – забезпечення особистої (у т.ч. матеріальної) зацікавленості педагогічних працівників у ефективності освітньої діяльності навчального закладу;

принцип гуманізації – передбачає встановлення та підтримання суб’єкт-суб’єктних, людяних відносин у процесі управління, визнання честі, гідності, свободи творчості та відповідальності людини необхідними передумовами ефективного управління навчальним закладом;

самоорганізації та самоуправління – заохочення та підтримка конструктивних проявів самодіяльності та самоуправління (у т.ч. шляхом цілеспрямованого делегування повноважень) представників педагогічного колективу і вихованців; суспільна участь та спільна відповідальність за прийняття та реалізацію важливих управлінських рішень (партисипація).

2. Управлінська структура визначає організацію та характер взаємозв’язків між ланками управління.

У процесі освітньої діяльності, функціонування та розвитку навчального закладу відбувається перетин та взаємодія двох нетотожних управлінських процесів – процесу управління навчальним закладом (управління трудовими відносинами) та управління процесом навчально-виховної взаємодії вихователя (вчителя) та вихованця. Тому найбільш прийнятною організаційною структурою управління дитячим будинком «Перлинка» є лінійно-функціональна структура, за якої діє як лінійна управлінська вертикаль директор – заступник (керівник служби) – вихователь (вчитель), так і утворення окремих управлінських підрозділів, які здійснюють функціональне управління в межах своєї сфери діяльності (наприклад, кафедри, центри, служби та ін.).

Компонент включає субкомпоненти – стиль управління, рівні управління та органи самоврядування й самоорганізації:

а) Рівні управління – управління навчальним закладом передбачає щонайменше чотири рівні: рівень педагогічної ради (піклувальної ради), рівень директора, рівень заступників директора, рівень самоуправління (самоменеджменту) педагогів; можна також виділити рівні: методичних об’єднань (кафедр, центрів), учительських або виховательських груп (методичних або дослідницько - пошукових).

б) Стиль управління – це загальноприйнятий спосіб прийняття та реалізації управлінських рішень; для дитячого будинку «Перлинка» найбільш бажаними є модифікації демократичного стилю керівництва, який передбачає делегування повноважень, спільну участь та відповідальність в процесі прийняття та реалізації рішень; як свідчить практичний досвід, стиль управління задається директором, а підтримується завдяки відповідним заходам та організаційним структурам (наприклад, демократичному стилю управління відповідатиме розвинена діяльність піклувальної ради, педагогічної ради, органів самоуправління вихованців).

в) Управлінська структура крім визначених законодавством керівних органів та посад (педагогічна рада, директор, його заступники), включає органи самоуправління, які допомагають наблизити навчальний заклад до громади, означити та врахувати всі освітні та соціальні запити, потреби учасників соціально-адаптаційного та навчально-виховного процесу. Тому дитячий будинок «Перлинка» є комунальним, тобто державно-громадським навчальним закладом, в якому активну роль відіграє громадське самоврядування. Самоврядування та самоорганізація тут це: участь вихованців, педагогів, громадськості у прийнятті важливих управлінських рішень; безпосереднє прийняття та реалізація рішень на місцях у межах компетенції органів самоврядування; участь громадськості в управлінні комунальним навчальним закладом. Самоврядування та самоорганізація вихователів та вчителів, вихованців передбачають обов’язкове створення їхніх легітимних об’єднань, а саме різноманітних колективних і колегіальних формувань (піклувальна рада, наглядова рада, рада закладу освіти, рада учнівських лідерів, учнівський парламент та ін.; колегіальні органи управління, такі як: педагогічна рада, науково-методична рада. Адміністративна рада, рада керівників методичних об’єднань (кафедр, центрів тощо), рада керівників проектних (творчих) груп учителів (вихователів) та учнів та ін.). Необхідно досягти закріплення за ними конкретних управлінських функцій, які б сумлінно та продуктивно виконувалися ними.

Кожен орган самоврядування матиме свої повноваження, фронт робіт, свою відповідальність. До складу піклувальної ради входитимуть представники громадськості та місцевих органів влади, які надають навчальному закладу фінансову підтримку, вона стежитиме за соціальним становищем колективу вихованців та за станом його культурного розвитку, матеріально-технічною базою; учнівське самоврядування опікуватиметься потребами та інтересами вихованців. Посилюватиметься роль педагогічної ради, яка виконуватиме не лише функції колегіального органу управління (прийняття рішень) та контролю, але стане повноправним органом самоврядування. Науково-методична, навчально-методична та просвітницька функції педагогічної ради передадуться методичній раді. Статут комунального навчального закладу «Дитячий будинок «Перлинка» має передбачати та визначити місце та роль органів самоуправління у системі управління, закріпити їх право впливати на прийняття управлінських рішень.

Піклувальна рада створюється для сприяння вирішенню нагальних завдань у галузі освіти, забезпечення фізичного й духовного здоров’я дитини й умов для її повноцінного розвитку, створення необхідних матеріально-технічних і фінансових умов для практичного здійснення програм розвитку гімназії. До її складу входять педагогічні працівники, керівники, члени громадських організацій, інші особи, зацікавлені в удосконаленні і розвитку навчального закладу. Голова піклувальної ради обирається з числа її членів.

Члени піклувальної ради не втручаються у навчально-виховний процес без згоди директора.

Педагогічна рада – це колегіальний орган управління, його основні завдання полягають в:

- об’єднанні зусиль вихователів та учителів і керівників у розв’язанні проблем навчально-виховного процесу, підвищенні якості навчання та виховання учнів;

- визначенні цілей і перспектив діяльності педагогічного колективу;

- сприянні адміністрації у впровадженні в роботу вчителів досягнень психолого – педагогічної науки, інновацій та передового досвіду навчання і виховання дітей.

Педагогічна рада має право заслуховувати звіт директора про стан навчально-виховного процесу; вивчати окремі аспекти навчально – виховного процесу за ініціативою та підтримкою більшості членів педагогічної ради; висловлювати недовіру керівникам; вносити пропозиції про дострокову атестацію окремих вихователів та учителів, присвоєння звань чи позбавлення їх у випадку невідповідності якості роботи педагога одержаному званню; відміняти раніше прийнятті рішення, упевнившись в їх передчасності, неправомірності, необґрунтованості; надавати конкретну допомогу окремим педагогам в організації навчально – виховного процесу.

Адміністративна рада є колегіальним органом самоуправління і діє на основі Статуту; утворюється з метою координації дій її адміністрації і педагогічного колективу щодо реалізації поточних і перспективних завдань.

3. Функції управління комунальним навчальним закладом «Дитячий будинок «Перлинка»:

Цілепокладання – охоплює визначення стратегічних та поточних цілей розвитку та життєдіяльності навчального закладу. Діагностування передбачає аналіз та оцінку процесів та явищ життя навчального закладу, якими керують, і щодо яких приймаються управлінські рішення; перевірку ефективності діяльності органів управління (у т.ч. органів самоврядування), ефективності освітньої діяльності.

Планування – розробка планів діяльності навчального закладу.

Комунікація – організація поширення та обміну необхідної інформації у межах педагогічного колективу, колективу вихованців, у середовищі меценатів та громади; організація наукової, науково-методичної, навчально-методичної комунікації, культурних заходів.

Мотивація – заохочення до реалізації прийнятих управлінських рішень, у т.ч. якісно вищий рівень заохочення, пов'язаний із реалізацією наукових, методичних, культурних, творчих інтересів педагогів та вихованців.

Організація та координація – забезпечення наявності та поєднання зусиль і дій, спрямованих на реалізацію цілей та завдань навчального закладу. Оцінювання – передбачає здійснення контролю за життєдіяльністю навчального закладу, забезпечення цілеспрямованого та системного відслідковування (моніторингу) важливих процесів (наприклад, адаптації, фізичної та соціальної реабілітації вихованців, їхнього навчання і виховання) з метою їх оптимізації. Корекції недоліків.v Виконання кожної функції управління закріплено за конкретним управлінським підрозділом (особою). Передбачено умови та норми передачі (делегування) повноважень, права та відповідальність працівників навчального закладу, які здійснюють управління.

У цілому, управлінський компонент: 1) визначає стратегію розвитку та функціонування комунального навчального закладу «Дитячий будинок «Перлинка» (тобто концептуальний компонент); 2) оперативно оптимізує, контролює та корегує організаційну структуру навчального закладу виходячи із цілей та завдань його діяльності (організаційний компонент); 3) у відповідних межах визначає цілі, зміст та засоби освітньої діяльності, контролює її результати (освітній компонент); 4) визначає напрямки та регулює процеси соціального партнерства навчального закладу (компонент соціального партнерства; 6) спрямовує функціонування та розвиток ресурсної бази (ресурсний компонент).

ІІІ. Організаційний компонент визначає структурно – функціональні характеристики моделі дитячого будинку «Перлинка». Він включає організаційну структуру навчального закладу, функції його структурних підрозділів.

1. Організаційна структура (перелік підрозділів та взаємозв’язків між ними):

- дошкільний навчальний заклад;

- початкова школа;

- основна школа;

- предметні (методичні) обєднання вихователів та вчителів (кафедри, центри, проектні групи);

- бібліотека (інформаційно – освітній центр);

- соціальна та соціально – психологічна служба;

- медична служба;

- навчально – виробничі майстерні;

- виробничі підрозділи;

- житловий фонд;

- курси професійного навчання;

- підрозділи (секції, гуртки, шкільні клуби та ін.), які надають додаткову освіту та ін.

2. Функції навчального закладу:

освітня (надання якісної початкової та основної середньої освіти, виховання особистості; розкриття, розвиток та реалізація задатків, особистісного потенціалу вихованців; надання додаткової освіти; здійснення освітньої функції пов’язане зі створенням оптимального освітнього середовища, яке забезпечує необхідні умови навчання та виховання особистості);

соціально – захисна (забезпечення ефективної соціальної, соціально – педагогічної та психосоціальної роботи з вихованцями); соціально – педагогічна (створення оптимальних умов для соціалізації вихованців, розвитку їхнього особистісного потенціалу, конструктивної інтеграції у соціальні процеси; розвиток соціального середовища навчального закладу (та навколишньої громади), просвітницька та культурно – дозвіллєва робота);

соціально – побутова (реалізація заходів з повного державного утримання вихованців, забезпечення харчування, одягу, проживання та ін.);

адаптаційна (адаптація вихованців до умов навчання, виховання, трудової діяльності та спілкування; підготовка до самостійного життя);

лікувально – реабілітаційна (надання медичних послуг здійснення фізичної та психологічної реабілітації, оздоровлення вихованців);

компетентнісна (розвиток життєвої компетентності вихованців, їх здатності до життєвого та професійного самовизначення);

посередницька (навчальний заклад виступає посередником між вихованцем та середніми (старша школа) й вищими навчальними закладами, в яких він вчитиметься; між випускником та працедавцями (на прохання вихованця));

трудового навчання та виховання (забезпечення умов для продуктивної зайнятості вихованців, яка відповідає їхнім інтересам, задаткам та здібностям, цілям та завданням навчального процесу);

працевлаштування (забезпечення зайнятості вихованців та випускників на міні-підприємствах, які належать навчальному закладу);

регулятивна (вплив на процеси індивідуальної та колективної діяльності, соціально-психологічний клімат і соціальне самопочуття вихователів (вчителів) та учнів тощо) та ін.

3.Функції структурних підрозділів:

дошкільний навчальний заклад (забезпечує право вихованців на здобуття дошкільної освіти, їхній фізичний та розумовий розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту);

початкова школа (забезпечує отримання базових умінь і навичок загальнокультурного, загальнорозвивального характеру); основна школа (надає неповну середню освіту);

предметні (методичні) об’єднання вихователів та вчителів (кафедри, центри, проектні групи) (здійснюють наукову, методичну, науково-методичну та навчально-методичну роботу, забезпечують застосування методу проектів в освітній діяльності);

медична служба (здійснює лікування та профілактику, контролює та корегує процеси фізичної реабілітації, оздоровлення вихованців);

навчально-виробничі майстерні (спеціально обладнані приміщення навчального закладу, які мають відповідне устаткування, застосовуються для проведення трудового навчання, поглибленої трудової підготовки, роботи гуртків);

виробничі підрозділи (застосовуються в процесі трудового навчання та виховання, для працевлаштування випускників, фінансової підтримки навчального закладу);

житловий фонд (застосовується для проживання вихованців, випускників, які працюють на міні-підприємствах навчального закладу);

курси професійного навчання (надають професійні знання, вміння та навички старшокласникам, які бажають працювати на міні-підприємствах навчального закладу);

бібліотека (надає інформаційно-освітні послуги, бере участь у проектній та методичній роботі);

соціальна та соціально-психологічна служба (здійснює соціальне обслуговування вихованців, вихователів, випускників та зацікавлених представників громади, тобто надає соціальні, соціально-педагогічні, психолого-педагогічні, психосоціальні, психодіагностувальні, психоконсультативні та психокорекцій ні послуги);

гуртки, секції, клуби (надають додаткову освіту, реалізують просвітницькі та культурно-дозвіллєві функції) та ін.

IV. Освітній компонент визначає освітню діяльність дитячого будинку «Перлинка», навчально-виховний процес у ньому. Він включає освітню програму навчального закладу, навчальний план та план виховної роботи, навчальні програми, допрофільні (елективні) курси та курси професійної підготовки, колективну творчу діяльність, позакласну та позашкільну роботу.

1.Освітня програма навчального закладу – головний документ, який визначає розвиток та реалізацію всіх освітніх заходів у «Перлинці». Її орієнтована структура:

- мета і приоритетні напрями освіти у закладі;

- комплекс обов’язкових навчальних програм, що відповідають державному стандарту і регіональним програмам;

- перелік навчальних програм, що складають варіативну частину освітньої програми закладу та визначаються місією дитячого будинку щодо особливостей соціальної ситуації у місті його розташування;

- перелік програм позакласної і позашкільної діяльності (додаткова освіта), пов’язаних із варіативними навчальними програмами; - навчальні програми за окремими навчальними предметами, які передбачають інтеграцію, занурення тощо;

- опис особливостей організації освітнього процесу у режимі роботи закладу освіти;

- опис особливостей системи оцінювання навчальних досягнень школярів (форм і методів, періодичності і порядку);

- опис нетрадиційних форм навчання та нових освітніх технологій;

- індивідуальні навчальні плани (за наявності);

- опис навчально-методичної бази, яка забезпечує введення нетрадиційних навчальних дисциплін, методик і технологій;

- аналітичні і діагностувальні методики, які забезпечують обґрунтування ефективності програми.

2. Навчальні плани та плани виховної роботи закладу передбачають єдність та взаємодію державних стандартів, регіональних і місцевих (шкільних) вимог до змісту освіти й виховання учнів; визначають навчальні предмети вибіркової, варіативної складової, обумовленої регіональною та місцевою (шкільною) специфікою. Навчальні предмети, включені регіоном чи школою, співвідносяться із специфікою навчального закладу, його місією, метою та завданнями діяльності. Окремою складовою є визначення можливостей для розробки та впровадження індивідуальних навчальних планів вихованців.

3. Навчальні програми, допрофільні (елективні) курси, курси професійної підготовки, колективна творча діяльність, заходи позакласної та позашкільної виховної роботи. Вони характеризують інноваційні та авторські навчальні програми предметів, які розроблені вчителями навчального закладу (або іншими методами); забезпечується зв'язок авторських навчальних програм цих предметів з місією, метою та завданнями «Перлинки». Допрофільні курси – цей структурний елемент описує навчальні предмети та курси, які забезпечують допрофільний характер основної школи, обґрунтовує їх значущість для реалізації місії, поставлених мети та завдань.

Курси професійної підготовки проводяться для старшокласників, які бажають працювати на міні-підприємствах дитячого будинку.

V. Соціальне партнерство передбачає співпрацю з державними, приватними (комерційними), громадськими організаціями, представниками бізнесу та громадськості. Воно має забезпечити взаємоузгодження освітніх та соціально-економічних інтересів, носіями яких є, з одного боку, державні організації, підприємства (підприємці) та громадські організації, місцева громада, а з іншого – комунальний навчальний заклад, який представляє інтереси вихованців та вихователів (учителів).

Найбільшу безпосередню користь від соціального партнерства матимуть вихованці дитячого будинку, який отримуватиме доступ до необхідних для нього ресурсів – фінансових, кадрових, матеріально-технічних, інформаційних. Соціальне партнерство позитивно позначиться і на місцевий громаді, адже більшість вихованців – це представники середовища, в якому житимуть після завершення навчання. Якісна освіта, успішна соціалізація дітей – запорука соціального успіху та матеріального добробуту випускників. Крім того, соціальне благополуччя вихованців та випускників – це соціальне благополуччя громади, гарантія того, що вони не поповнять ряди алкоголіків, наркоманів, жебраків, злочинців. Нарешті, витрати підприємств (підприємців), понесені ними в процесі соціального партнерства, повертаються до них у вигляді кваліфікованих працівників, які навчалися у «Перлинці». Підприємство отримує можливість генерувати професійний потенціал, впливати на якість та зміст допрофесійної та початкової професійної підготовки своїх майбутніх працівників ще в навчальному закладі, формувати власний кадровий резерв. Вихованці отримають можливість проходити виробничу практику, реалізовувати учнівські проекти із застосуванням необхідної матеріально-технічної бази.

Соціальне партнерство комунального навчального закладу «Дитячий будинок «Перлинка» та громади передбачає посильну участь вихованців та працівників навчального закладу розв’язанні соціальних проблем громади.

Партнерство з громадськими, благодійними організаціями полягатиме у реалізації спільних програм та проектів.

Соціальне партнерство «Перлинки» та підприємств (установ, організацій) передбачатиме отримання спонсорської (меценатської, шефської) допомоги, можливості проходити виробничу практику, створювати умови для профорієнтації, визначити перспективи для працевлаштування вихованців.

Соціальне партнерство з середніми, професійно-технічними та вищими навчальними закладами реалізовуватиметься через співпрацю в освітній сфері, у наданні якісної повної середньої, середньої професійної та вищої освіти вихованцям дитячого будинку.

Компонент соціальне партнерство включає: принципи та цілі, інституційні форми, проекти та заходи, імідж школи.

1. Принцип соціального партнерства:

- гуманізм і дитиноцентризм;

- законність;

- рівноправність;

- добровільність;

- відповідальність;

- взаємна повага;

- вільний об’єм думками.

2. Цілі соціального партнерства:

- реалізація гуманістичних принципів;

- соціальний захист та соціальне обслуговування вихованців;

- освіта та соціальне виховання підростаючого покоління співгромадян;

- поєднання інтересів вихованців, представників влади, громадськості та бізнесу;

- отримання ресурсів, необхідних для здійснення навчально-виховної роботи.

3.Інституційні форми:

- інформаційний обмін;

- спільні благодійні та соціальні акції;

- договори про співпрацю та підготовку кадрів;

- фінансування (спонсорська та меценатська допомога);

- соціальні проекти та програми;

- виробнича та соціальна практика.

4. Проекти, заходи, імідж навчального закладу.

Важливими складовими соціального партнерства є програми, спрямовані на успішну соціалізацію та виховання (проекти, які розкривають та реалізують найважливіші цінності, які культивуються навчальним закладом, національно-культурні та глобально-цивілізаційні аспекти соціалізації вихованців, найважливіші виховні справи (напрямки виховання); визначають перспективи подальшої соціалізації випускників разом з громадою та підприємцями; особливості політичної, економічної соціалізації; шляхи та засоби діяльності навчального закладу і громади з попередження негативних впливів на соціалізацію вихованців, профілактику девіантної поведінки).

Окремим напрямком соціального партнерства є інтеграція до повноцінного шкільного життя дітей з інвалідністю, важкими фізичними та психологічними розладами, які виховуються у дитячому будинку.

Соціальне партнерство впливає на зміст та особливості роботи шкільної соціальної служби, соціального педагога щодо реалізації місії, цілей та завдань роботи школи.

VІ. Ресурсний компонент включає людські, технологічні, матеріально-технічні та фінансові ресурси. Розвиток та функціонування ресурсної бази навчального закладу здійснюється шляхом прийняття та виконання відповідних управлінських рішень, які закріплено у концепції та програмі розвитку дитячого будинку планах розвитку ресурсної бази (людських, інформаційних, методичних, фінансових та матеріально-технічних ресурсів).

1. До людських ресурсів належать: 1) персонал (педагогічні кадри та працівники); 2) вихованці; 3) меценати та представники громадськості, які добровільно беруть активну участь у житті навчального закладу.

Найбільш сталою складовою людських ресурсів навчального закладу є її педагогічний персонал, який відповідає таким вимогам: - наявність та розвиток необхідних психологічних (наприклад, креативність) та моральних (наприклад, емпатійність, доброзичливість, сумлінність) якостей;

- належний рівень професійної підготовки та високий рівень професійної компетентності;

- активна участь в освітній діяльності, управлінні та культурному житті навчального закладу;

- інноваційна (новаторська) діяльність, участь у науково-прикладних дослідженнях, активна методична робота;

- постійне підвищення кваліфікації, оволодіння новими технологіями та засобами викладання.

2. Важливою складовою ресурсної бази дитячого будинку є технологічні ресурси, а саме:

- інформаційні (доступ та накопичення яких забезпечується передусім бібліотекою (інформаційно-освітнім центром школи));

- методичні (у їх формуванні може взяти участь кожен педагог (запропонувати власну методику), оцінювання та рекомендації до впровадження методичних ресурсів є завданням педагогічної (методичної) ради, пошук та накопичення здійснюються спільно методичними об’єднаннями вихователів (учителів) та бібліотекою, реалізація – методичними об’єднаннями та окремими вихователями (вчителями));

- соціально-психологічні ресурси (забезпечуються соціально-психологічною та соціальною службою, залученими спеціалістами).

3. Матеріально-технічні та фінансові ресурси охоплюють усе майно, яке належить комунальному навчальному закладу «Дитячий будинок «Перлинка» (будівлі, земельні ділянки, майстерні, міні-підприємства та ін.), навчальні засоби, фінансові активи.

 

"Детский дом "Жемчужинка"
г. Одесса, переулок Монастырский, 3

тел.: (048) 785-82-45,
факс: (048) 784-26-17 
Email: perlinka@vega.com.ua

 

Департамент образования и науки Одесского городского совета
65039, г. Одесса, ул. Канатная, 134, 
2-й этаж, левое крыло.
тел.: (048)725-35-93, факс: (048)776-12-99
E-mail: gorono@omr.odessa.ua 

           

   

@Mail.ru
@Mail.ru