Get Adobe Flash player

Звіт про завершення ІІ (концептуально-діагностичного) етапу дослідно-експериментальної роботи

Звіт

про завершення ІІ (концептуально-діагностичного) етапу

дослідно-експериментальної роботи

за темою: «Формування готовності вихованців

 дитячого будинку «Перлинка»

до особистісної та соціальної самореалізації

на базі комунального навчального закладу

 «Дитячий будинок «Перлинка» м. Одеси»

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки від 18.08.2010 № 824 «Про проведення дослідно-експериментальної роботи на базі комунального навчального закладу «Дитячий будинок «Перлинка» м. Одеси» проводиться дослідно-експериментальна робота за темою: «Формування готовності вихованців дитячого будинку «Перлинка» до особистісної та соціальної самореалізації на базі комунального навчального закладу «Дитячий будинок «Перлинка» м. Одеси».

Протягом ІІ  (концептуально-діагностичного) етапу педагогічний колектив дитячого будинку працював над реалізацією таких завдань, а саме:

-   розробка Концепції формування готовності вихованців дитячого будинку «Перлинка» до особистісної та соціальної самореалізації;

-   визначення критеріїв та методів оцінювання формування готовності вихованців до особистісної та соціальної самореалізації;

-   здійснення діагностики педагогічної компетентності вчителів навчального закладу з проблеми дослідження;

-   вивчення виховного потенціалу уроків в аспекті формування готовності кожного вихованця до особистісної та соціальної самореалізації у подальшому житті.

 Предметом особливої уваги  дослідно-експериментальної роботи є готовність до самореалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а саме, дітей групи-ризику.

Тому протягом етапу педагогічним колективом була розроблена Концепції формування готовності вихованців дитячого будинку «Перлинка» до особистісної та соціальної самореалізації, метою якої є забезпечення інтегрального результату процесу виховання, навчання і розвитку – особистісного та соціального досягнення кожною дитиною вершин свого індивідуального розвитку за період перебування в дитячому будинку.

Додаток № 1 – Модель вихованця.

Вихованці дитячого будинку здійснюють самореалізацію у трудовій діяльності (професійне навчання, працевлаштування, професійна кар’єра), у навчальній діяльності (визначення власного профілю індивідуальної освітньої траєкторії) громадському та релігійному житті, спілкуванні та інше.

З метою визначення критеріїв та методів формування готовності вихованців до особистісної та соціальної самореалізації нами був підібраний та розроблений діагностичний інструментарій дослідження, який був покладений в основу Програми моніторингу. Проведення моніторингового дослідження готовності вихованців дитячого будинку до особистісної та соціальної самореалізації планується проводити двічі на рік. Це дасть змогу відслідкувати найменші зміни в розвитку дітей.

Програма моніторингу включає два розділи:

-   вивчення готовності педагогічного колективу до формування особистісної та соціальної самореалізації вихованців;

-   вивчення динаміки сформованості готовності вихованців до особистісної та соціальної самореалізації.

Предметом дослідження Програми моніторингу визначені пізнавальні процеси, індивідуальні особливості, емоційні стани, вольові якості, соціальна компетентність вихованців та особистісні якості, емоційні стани, емоційна стабільність, педагогічні труднощі та компетентність працівників закладу, стиль педагогічної взаємодії колективу.

Мета моніторингу оцінювання критеріїв формування готовності до особистісної та соціальної самореалізації навчально-виховного закладу. (Додаток 2)

Результати програми моніторингу повинні вказати нам як забезпечити достатній рівень сформованості емоційно-вольової, міжособистісної сфери вихованців та професіоналізм колективу дитячого будинку, який є основою для формування готовності вихованців до самореалізації.

Додаток 3 Програма моніторингу готовності педагогічного колективу до формування особистісної та соціальної самореалізації вихованців дитячого будинку спрямована на:

-   дослідження соціального благополуччя;

-   дослідження індивідуально-типологічних особливостей;

-   дослідження міжособистісної взаємодії в колективі;

-   дослідження емоційних станів;

-   дослідження професійної компетентності.

Методи дослідження:

1. Методика для діагностики копінг-механізмів (Е. Хейм).

2. Методика вивчення емоційного вигорання (В. Бойко).

3. Тест «Возраст. Пол. Роль». В. Юстицкис (вивчення рівню відповідності власній половій ідентичності, аспектів відношення до своєї та протилежної статі).

4. Опитування «Хто я?» (М. Кун, Т. Макпартленд).

5. Тест восьми прихильностей Сонди.

6. Hand-test (вивчення тенденцій агресивної поведінки).

7. Тест Люшера.

8. Напівструктурована бесіда за темою: «Готовність педагогічного персоналу до інноваційної діяльності».

9. Напівструктурована бесіда за темою: «Дослідження можливостей та труднощів у організації навчально-виховного процесу дошкільнят та молодших школярів».

10.     Напівструктурована бесіда за темою: «Вивчення напрямку методичної допомоги».

11.     Напівструктурована бесіда за темою: «Проблеми педагога».

12.     Напівструктурована бесіда за темою: «Виховний потенціал уроку».

13.     Медична оглядова комісія.

Додаток 4 – Програма моніторингу формування готовності вихованців дитячого будинку «Перлинка» до особистісної та соціальної самореалізації спрямована на:

-   дослідження індивідуально-типологічних особливостей;

-   дослідження міжособистісної взаємодії у дитячих колективах;

-   дослідження емоційних станів;

-   дослідження психологічного благополуччя;

-   дослідження фізичного стану;

-   дослідження структурних характеристик інтелекту;

-   дослідження вихованості.

Методи дослідження:

1. Карта спостереження (Д. Стотт).

2. Карта спостереження (Е. Лютова, Г. Моніна).

3. Методика «Діагностика самооцінки» (Дембо-Рубінштейн в мод. А.М. Прихожан).

4. Тест інтересів та схильностей (С.І. Вершиніна).

5. Hand-test (вивчення тенденцій агресивної поведінки).

6. Тест «Возраст. Пол. Роль». (В. Юстицкис).

7. Тест Люшера.

8. Соціометрія (Дж. Морено).

9. Малюнок малої групи (В.Н. Мясищев).

10.     Діагностика мотиваційних орієнтацій у міжособистісних комунікаціях (І.Д. Ладанов, В.А. Уразаєва).

11.     Методика діагностики схильності до подолання соціальних норм та правил
(Ю.А. Лейберг).

12.     Методика «Я лідер» (Є.С. Федорів, В. Єрьомін, Т.А. Міронова).

13.     Методика дослідження інтелекту Векслера (WAIS).

14.     Переглянутий тест здорової ретенції (А,Л. Бентон).

15.     Метод виховання Н.І. Шилової.

16.     Метод Оцінна шкала прояву суспільних і моральних якостей.

17.     Клінічне спостереження.

18.     Медична оглядова комісія.

В умовах дитячого будинку діти перебувають в спеціально створеному середовищі, тому, коли у подальшому опиняться в «зовнішньому світі» найчастіше виявляються не готовими до життя. Саме тому, ми почали з того, що організували відвідування нашими дітьми загальноосвітньої школи, де вони вчаться взаємодіяти з іншими дітьми та їх сім'ями, відвідують культурно-розважальні заходи, екскурсії, подорожують в інші міста, виїжджають в сільські угіддя. Процес соціалізації з самого початку підвищує тривожність дітей та ставить під сумнів його безпечне перебування у дорослому колективі дитячого будинку. А так як задоволення потреби в безпеці перекладається на дорослих в дитячому будинку, то забезпечити ці умови може лише дорослий, який сам є психологічно підготовленою особистістю(Додаток 5).

Це людина яка знаходиться в гармонії з самим собою та навколишнім світом. Вихователям необхідно адаптувати свій досвід, компетентність з урахуванням пережитого негативного досвіду дітей. (Додаток 6) Для адаптації спеціалістів до специфічних умов дитячого будинку проводиться психологічний супровід та допомога вихователям і помічникам вихователів у вигляді індивідуальних консультацій, семінарів, тренінгів, лекцій, педагогічних нарад.

В процесі індивідуальної роботи виявилися загальні закономірні труднощі, які і лягли в основу подальших семінарів, тренінгів, лекцій тощо:

- прийняття кожної дитини;

- статева ідентифікація;

- мотивація та саморегуляція в процесі виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Результатом проведеної роботи з вихователями та помічниками вихователів є позитивна динаміка в поведінці та психологічному стані дітей. Психологічне благополуччя дорослих пом’якшує процес адаптації та соціалізації дітей. (Додаток 7) Позитивна динаміка прослідковується за трьома показниками: активність, емоційна стабільність, тривожність. Якісна оцінка кожного параметру здійснюється за трьома рівнями низький, середній, високий.

(Додаток 8) Аналізуючи дані, приведені в таблиці, можна відмітити позитивну динаміку змін показників, які відповідають нормі. Показники високого рівня емоційної стабільності (N) за даними 2010 року покращились на 7% в порівнянні з 2007 роком.

А показники низького рівня тривожності (N) за даними 2010 року покращилися на 15% у порівнянні з 2007 роком. Показники високого рівня активності також покращились за даними 2010 року на 27% у порівнянні з 2007 роком.

Позитивна динаміка змін показників відповідаючих N, свідчить про ефективність роботи, проведеною з працівниками, які створюють умови для виховання дітей в психологічно благополучній атмосфері.

(Додаток 9)

Аналізуючи дані, наведені в таблиці «Динаміка змін показників психологічного здоров'я вихованців», які перебувають у дитячому будинку з 2007 року по 2010, необхідно відмітити, що з кожним роком показники наближаються до норми. Ці зміни динаміки вказують на ефективність роботи психологічної служби дитячого будинку і також вказують на необхідність корекції підходів та методів роботи дитячого будинку. За результатами моніторингу заплановані на наступний рік:

1) Семінар-практикум «Ефективність педагогічної взаємодії вихователя дитячого будинку «Перлинка»;

2) Психологічний тренінг-супровід адаптації та професійного становлення молодих педагогів ;

3) Індивідуальні програми особистісного розвитку вихователів «Гармонійний педагог».

(Додаток 10) Працюючи над завданням експерименту та за підсумками моніторингу організована робота творчих груп, основними завданнями яких стало розвиток професійної компетентності педагогічного колективу та  впровадження інноваційних педагогічних технологій в практику роботи  дитячого будинку.

Творчі групи забезпечують розвиток творчої активності педагогічного колективу, сприяють розвитку сучасного стилю педагогічного мислення, формуванню у педагогів вмінь самоаналізу, самовираження, самоствердження та саморозвитку власної професійної діяльності.

Самостійне створення портфоліо кожного педагога викликано необхідністю саморозвитку власної професійної діяльності. Що також дає змогу відслідкувати динаміку росту кожного педагога.

Творчими групами ОКНЗ ДБ «Перлинка» досліджувались актуальні питання модернізації навчально-виховного середовища дитячого будинку.

(Додаток 11) За період роботи творчих груп її членами напрацьовані методичні рекомендації, розробки щодо формування готовності до особистісної та соціальної самореалізації, які презентуються на педагогічних, методичних радах; з педагогічним колективом проводяться семінари, тренінги. Пошукова робота членів творчих груп знайшла підтримку Вченої ради Одеського інституту вдосконалення вчителів, яка затвердила до роботи Програми.

Проте, в організації діяльності творчих груп є багато невикористаних резервів. Потребує вдосконалення планування роботи творчих груп: зміст роботи потребує більш глибокого всебічного вивчення досягнень педагогічної науки з проблеми дослідження.

Поряд з цим нами проводиться вивчення виховного потенціалу уроків в загальноосвітній школі, яку відвідують наші вихованці, занять з дітьми дошкільного віку та занять додаткової освіти. (фотослайди)

Базою розвитку дитини є знання, які вона отримує в ході навчального процесу в стінах школи та дитячого будинку. Але ми вважаємо, що навчання особистості повинно бути зорієнтованим не лише на засвоєння певної кількості знань умінь та навичок, а в першу чергу на розвиток самостійності, особистої відповідальності, моральних цінностей та якостей людини, які дозволять їй знайти себе у майбутньому дорослому житті.

Виховання є одним із найважливіших компонентів освітнього процесу поруч з навчанням, особливо у випадку, коли мова йде про дітей «групи ризику». Це накладає особливу відповідальність на педагогічний колектив дитячого будинку «Перлинка» та ОНВК «Гармонія». Кожний урок, чи заняття (в дошкільній групі) повинен нести не лише науково-пізнавальну цінність для розвитку інтелектуальних якостей особистості, а й формувати у вихованців емоційно-ціннісну сферу, світосприйняття, усвідомлення свого місця в житті, допомагаючи дитині соціалізуватися та адаптуватися до нового для неї середовища.

В.А. Сухомлинський писав: «У учителя умеющего воспитывать знаниями, эти знания выступают, как инструмент, с помощью которого ученики сознательно осуществляют новые шаги в познании мира».

Відвідуючи заняття з дошкільниками, уроки в загальноосвітній школі,  додаткові заняття,  ми розуміємо, що лише організація активної діяльності учнів та вихованців на різних рівнях самостійності може забезпечити реалізацію виховного потенціалу уроків та занять. Неможливо за один урок навчити дитину чесності або милосердю, але створені моральні ситуації на уроці змусять дитину задуматися про свої відносини з товаришами та  дорослими. Виникають почуття, які збуджують дитину до моральної оцінки і чим частіше це збудження проходить, тим сильніший виховний вплив навчального матеріалу на дитину. Наприклад, на уроках математики дитина вчиться аналізувати, доводити свою думку, що також навчає  неуважність при рішенні задач призведе до помилки.

Вивчення віршів в загальноосвітній школі це також один із методів використання виховного потенціалу уроків, який формує емоційну культуру, і яка в свою чергу є компонентом культури особистості.

Формування емоційної культури та ціннісних орієнтацій також реалізується в процесі духовного виховання, в основі якого лежить мораль державної релігії – Православ'я (співпраця з Одеською семінарією).

Також одним з методів використання виховного потенціалу є музейна педагогіка. Створений в дитячому будинку «Перлинка» музей «Перемоги», став наступним кроком, спрямованим на виховання особистості, тому що саме музейна педагогіка обєднує навчальний процес з реальним життям. Під час уроку в музеї, екскурсії включаються канали прийняття інформації: візуальний, аудіальний, кінестетичний і тим самим розвивається образне сприйняття та художній смак. Також в музейній педагогіці дуже важлива самостійна дослідницька робота вихованців, яка спланована на наступний 2011-2012 навчальний роки.

Тому, ми виділили психолого-педагогічні ресурси занять в музеї, екскурсій поза межами дитячого будинку:

-   реалізація плану наглядності навчання;

-   закріплення зв’язку отриманих знань з життям;

-   підвищення рівня науковості навчання;

-   розширення світогляду та розвиток особистості.

(Додаток 14) В підготовці занять з дошкільниками обовязково враховується виховний потенціал матеріалу заняття та форми його проведення. Використання ігрових методів в роботі з дітьми дає змогу створити неформальну обстановку на занятті, що підвищує ступінь засвоєння матеріалу та має значення для саморозвитку особистості дитини. Заняття плануються таким чином, щоб вони формували правильну самооцінку, прояви духу солідарності, навики  комунікації. Тому бажання дитини, її інтерес до заняття, емоційний підйом, є запорукою її особистісного росту.

Обговорюючи формування готовності до особистісної й соціальної самореалізації, слід позначити саме поняття самореалізації. Найбільше повно дане поняття в рамках експерименту розкрите у визначенні, запропонованому А. Маслоу: «Самореалізація вище бажання людини реалізувати свої таланти й здатності; прагнення проявити себе у суспільстві, відобразив свої позитивні сторони». (Додаток 15) Згідно з цим, підсумковим завданням є розкриття талантів і здібностей вихованців, а також визначення й розвиток позитивних рис особистості, під якими маються на увазі соціально–схвалювані індивідуально – типологічні особливості. На основі цього показниками особистісного росту виступлять ціннісні орієнтації, соціальна компетентність,   гнучкість мислення й креативність, а також позитивна «Я-концепція». Для реалізації наших завдань необхідно розвивати у вихованців:

-   довіру до миру,

-   емоційну врівноваженість,

-   впевненість у собі,

-   почуття власної гідності,

-   цілеспрямованість,

-   самостійність,

-   саморегуляцію,

-   самосвідомість,

-   ціннісні орієнтації,

-   соціальну компетентність,

-   гнучкість мислення.

Динаміка змін показників особистісного росту вихованців більшою мірою залежить від наявних домінуючих сфер і напрямів, які створюють умови для особистісної й соціальної самореалізації. С.І. Кудиновим були виділені умови, серед яких: психофізіологічні, педагогічні, психологічні, психоекологічні, соціальні. Усі ці умови реалізуються в рамках дитячого будинку засобами:

організації різноманіття діяльності й відносин,

демократичного стилю відносин між педагогами й вихованцями;

гуманного відношення до дитини (надання волі й права вибору);

створення ситуацій, у яких дитина може бути успішною.

На даний час у пошуковій роботі знаходяться проекти та програми Центру творчості (вихователь Морозова І.Г.), «Валеологія» (лікар-педіатр Єлісєєва Л.Г.), «Програма моніторингу та діагностики вихованців і педагогів» (психологи Аргірова С.І., Краснощок Т.П.), «Програма управління», «Програма духовного виховання», «Програма патріотичного виховання » та «Програма економічного виховання»

Досвід роботи дитячого будинку «Перлинка» опубліковано в журналах «Соціальний педагог», «Психолог», «Дефектолог», «Наша школа» надруковані статті з досвіду роботи дитячого будинку «Перлинка». (Додаток 16)

Дитячий будинок «Перлинка» нагороджений дипломом Міжнародної Академії рейтингових технологій та соціології «Золота фортуна», за вагомий внесок в сфері розбудови України та високий професіоналізм (2011 рік). (Додаток 17, 18)

Відповідно до програми ІІІ (формувального) етапу дослідно-експериментальної роботи поставлені наступні завдання:

- розробка критеріїв оцінки ефективності формування готовності вихованців до особистісної та соціальної самореалізації та експериментальне впровадження інноваційних технологій, форм, методів, видів діяльності;

- проведення моніторингу ефективності формування готовності вихованців дитячого будинку до особистісної та соціальної самореалізації у подальшому дорослому житті;

- визначення комплексу методів та технологій формування готовності вихованців дитячого будинку до особистісної та соціальної самореалізації у подальшому дорослому житті;

- розробка та впровадження моделі інноваційного розвитку дитячого будинку «Перлинка», як продуктивної складової у формуванні випускника готового до особистісної та соціальної самореалізації у подальшому дорослому житті;

- накопичення набутого педагогічного досвіду з питання формування готовності вихованців дитячого будинку до особистісної та соціальної самореалізації у подальшому дорослому житті.

Директор ОКНЗ ДБ «Перлинка»                                              С.М. Петрова

 

"Детский дом "Жемчужинка"
г. Одесса, переулок Монастырский, 3

тел.: (048) 785-82-45,
факс: (048) 784-26-17 
Email: perlinka@vega.com.ua

 

Департамент образования и науки Одесского городского совета
65039, г. Одесса, ул. Канатная, 134, 
2-й этаж, левое крыло.
тел.: (048)725-35-93, факс: (048)776-12-99
E-mail: gorono@omr.odessa.ua 

           

   

@Mail.ru
@Mail.ru