Get Adobe Flash player

Звіт про завершення V (коригувального) етапу дослідно-експерементальної роботи

Звіт про завершення V (коригувального) етапу

дослідно-експерементальної роботи за темою

«Формування готовності вихованців дитячого будинку

до особистісної та соціальної самореалізації»

на базі комунального навчального закладу

«Дитячий будинок «Перлинка» м. Одеса

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 08.01.2014 р. № 8 протягом V(коригувального) етапу педагогічний колектив працював над реалізацією наступних завдань:

1. Внесення коректив до створеної та апробованої моделі формування готовності вихованців дитячого будинку до особистісної та соціальної самореалізації у подальшому дорослому житті

2. Поширення перспективного педагогічного досвіду у навчальних закладах Одеської області та України

3. Проведення всеукраїнської науково-практичної конференції за темою дослідження

4. Підготовка наукового звіту про підсумки проведення дослідно-експериментальної роботи за темою дослідження

Дослідно-експериментальне дослідження з теми «Формування готовності вихованців дитячого будинку до особистісної та соціальної самореалізації» підтвердило, що організаційно-педагогічні умови, створені у дитячому будинку «Перлинка», ефективно впливають на виховання дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування. Вихованці дитячого будинку засвоїли саме ті соціальні традиції (норми, зразки поведінки, погляди), які притаманні соціальному та освітньому середовищу навчально-виховного закладу. Крім того, подолання інституціалізаційних бар’єрів соціалізації у дитячому будинку це співпраця закладу з іншими соціальними інститутами: економічними, соціальними, громадсько-політичними, культурними. Ця співпраці полягає у цілеспрямованому та цілевідповідному залученні вихованця до різноманітних суспільних процесів. Таким чином, дитина здобуває знання та досвід, розширює свій життєвий світ.

Формування готовності сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування до особистісної та соціальної самореалізації, потребує особливих умов у яких формується система соціальних цінностей. Соціально - культурне середовище дитячого будинку базується на основних компонентах:

цінності, відношення людина - людина, традиції, норми;

культурно-побутове середовище;

виховна та досугова діяльність;

процес спілкування та засоби інформації;

естетика середовища;

взаємодія з зовнішнім середовищем.

Експериментальний проект Інноваційної моделі дитячого будинку «Перлинка» з метою формування готовності до самореалізації особистості вихованця включає Модель випускника, а саме: особистість з об’єктивним самосприйняттям, позитивною «Я – концепцією», здатна до самовиховання, самоосвіти, адекватної взаємодії з соціумом.

Цінності: здоров'я, духовність, сім’я, самореалізація, відповідальність, честь та гідність, усвідомлена дисципліна, совість Компетентності: функціональна, комунікативна, соціальна.

Продуктивність: внутрішня мотивація, планування своєї діяльності, самоосвіта, саморегуляція, творче мислення, здатність використовувати досвід інших.

Психологічні навички: знання своїх можливостей і способів мобілізації свого внутрішнього потенціалу, психологічна готовність жити самостійним життям, переживати невдачі й успіхи, вміння оптимально управляти собою та виходити з надзвичайних ситуацій.

Таким чином, самореалізація це найкраща особистісна гарантія успішної життєдіяльності вихованця, що закладається в процесі виховання у дитячому будинку. Формування готовності до самореалізації досягається шляхом розкриття, розвитку та реалізації морально-духовного, творчого потенціалу вихованців, пошуку їх професійного покликання. Становлення та розвиток особистісних детермінант самореалізації охоплює всі сфери життєдіяльності вихованця: його духовне та трудове виховання, формування пізнавальних інтересів, спілкування, навчання, трудову діяльність у навчально-виробничих майстернях.

Найважливіший механізм формування соціального досвіду дитини – це її трудове виховання. Праця – один із найважливіших чинників соціалізації, без якого вона неможлива. В цілому, трудове виховання в дитячому будинку «Перлинка» активізує художньо-технічну творчість, допомагає формуванню найважливіших життєвих навичок, пов’язаних із спілкуванням з іншими людьми, з навчанням, самообслуговуванням. Для підлітків та юнаків трудове виховання формує науково-технологічні аспекти світогляду; закріплює на практиці знання про технологічну діяльність; ознайомлює з інформаційно-комунікаційними технологіями; залучає до різних видів діяльності; робота в навчально-виробничих майстернях, на міні-підприємствах, у власній теплиці створює умови для професійного самовизначення, обґрунтованого вибору професії з урахуванням власних здібностей, уподобань та інтересів; виробляє навички культури праці та побуту, раціонального ведення домашнього господарства, відповідальності за результати власної діяльності, комплексу особистісних якостей, потрібних сучасному громадянину та учаснику виробничих процесів; сприяє становленню активної життєвої позиції, професійній адаптивності, готовності до безперервної професійної освіти, конкурентної боротьби на ринку праці, підприємницької діяльності. Профорієнтаціону роботу з вихованцями необхідно починати з 8-9 років, без діагностики здібностей, а з розвитку трудових навиків та розширення круга професій.

Другим важливим механізмом забезпечення успішної соціалізації дітей-сиріт та соціальних сиріт є надання додаткової освіти, здійснення гурткової роботи за різними напрямками та програмами, як затвердженими Міністерством освіти та науки України так і авторськими. Створена модель «Додаткової освіти» в дитячому будинку «Перлинка» передбачала організацію роботи за різними напрямками на базі дитячого будинку «Перлинка». Але інтеграція соціального партнерства та додаткової освіти у життєдіяльність дітей-сиріт призвела до необхідності змінити кількість гуртків на базі закладу та вивести додаткову освіту з 12 років за межі дитячого будинку «Перлинка». Це різні спортивні та музичні школи, гуртки на бази ЗОШ, клуби та благодійні організації, які займаються вихованням дітей.

Також, успішна соціалізація вихованців із застосуванням міжособистісних механізмів проходить крізь тривалу взаємодію дитини з авторитетними для неї особистостями: вихователями, вчителями, колективом працівників дитячого будинку та зустрічі з творчою та інтелектуальною елітою. Саме вихователь має бути Особистістю, яка надає особистий приклад. Адже вихованці сприймають саме ту ціннісну систему, якою володіє вихователь. Педагогічних колектив та кожен вихователі має відчувати себе взірцем особистісної та соціальної самореалізації.

Педагогічний колектив дитячого будинку прийшов до висновку, що готовність до самореалізації є необхідною передумовою для нормальної життєдіяльності випускника у різних сферах суспільного життя. Водночас, досягнення самореалізації зумовлює особливу увагу до розвитку самостійності вихованця, до розвитку таких його якостей, як: духовності, креативності, активності та ініціативності, цілеспрямованості, відповідальності, компетентності. Вихованець готується до самопізнання, самовизначення та самоздійснення (самореалізації) у складних, мінливих суспільних процесах.

Отже, вихованці дитячого будинку здійснюють самореалізацію у трудовій діяльності, у навчальній діяльності, громадському та релігійному житті, спілкуванні та ін.

Результатом дослідної роботи дитячого будинку «Перлинка» стали інтегровані авторські виховні програми з формування готовності вихованців до особистісної та соціальної самореалізації:

• Програма розвитку ОКНЗ «Дитячий будинок «Перлинка» як інноваційного навчального закладу соціального партнерства

• Навчальний проект Модель науково-методичного супроводу виховного процесу в дитячому будинку «Перлинка»

• Програма «Адаптація новоприбулих дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування до умов дитячого будинку»

• Навчально-методичний комплекс системи підготовки спеціаліста з розвитку дитини

• Програма «Здоров'я заради себе»

• Програма психологічного супроводу депривованих дітей

• Програма «Патріотичного виховання»

• Програма «Економічна соціалізація»

• Програма музейної педагогіки

• Програма духовного виховання засобами християнської моралі

• Програма трудового виховання і професійного визначення.

Інтегровані виховні програми включають в себе основні питання з усіх напрямів особистісної діяльності вихованця, таких як: культура поведінки у звичайних та надзвичайних ситуаціях, покращення здоров'я, самоосвіти та самовиховання, моральних і творчих якостей, загальний культурний кругозір, сімейні відносини, вибір професії і планування життєвої кар’єри, захоплення тощо.

Технології формування готовності до особистісної та соціальної самореалізації: ігрові технології; технології проблемного навчання і виховання; технологія «Вільний вчинок» (І.Д. Бех); рефлексивно-експліцидний метод (І.Д. Бех); технологія саморозвиваючого навчання (Г. Селевко); культурно-диференційоване навчання за інтересами дітей; технологія саморозвитку (М. Монтесорі); технологія «Школа життя» (Ш. Амонашвілі); здоров’язберігаючи технології; технології музейної педагогіки; технології успіху у трудовій діяльності; технологія естетичного виховання; технології самореалізації вихованців дитячого будинку; технологія арт-педагогіки (О.А. Деркач).

Процедура оцінки якості виховання: індивідуальний рівень вихованця (пізнавальні досягнення та динаміка показників особистісного росту). Говорити про формування готовності до особистісної та соціальної самореалізації неможливо на підставі загальних або сумарних висновків, а виключно за індивідуальними маршрутами розвитку чотирьох складових здоров’я кожної дитини: фізичне, психічне, соціальне та духовне здоров’я В процесі розгортання дослідно-експериментальної діяльності дитячого будинку була створена система підготовки і підвищення кваліфікації педагогів, яка має забезпечити готовність педагогічних кадрів не тільки до участі в інноваційних процесах, а й змінити систему підготовки працівників інтернатного закладу з кваліфікацією не вихователя, а спеціаліста з розвитку дитини. Педагоги дитячого будинку озброєні комплексною методикою наукового пошуку, формують вміння і культуру педагогічного дослідження та розширюють професійну компетентність засобами самоосвіти – створюють своє портфоліо, де визначають свій особистий та професійний розвиток.

Результат в будь-якій сфері діяльності залежить від професіоналізму його носіїв, від задоволення своєю працею, від душевного комфорту, який відчуває людина в оточуючому середовищі. Для керівника дитячого будинку мотивація педагогічної праці є однією із найсуттєвішим питанням управління інноваційним закладом. В дитячому будинку створені умови для педагогічної творчості, атмосфера комфортності та доброзичливості. І саме це забезпечує, як найкращий результат у вихованні дітей. В управлінні дитячим будинком важливим є співпраця з зовнішнім середовищем міста. Людський фактор у вихованні дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дуже великий! А ефективність виховного процесу безпосередньо залежить від індивідуально-типологічних особливостей, вмінь та мислення конкретного педагога, а також кожного працівника дитячого будинку, так як мислення конкретних осіб визначає їх поведінку, як працівників. Тому такі якості, як відповідальність, старанність, ретельність, дисциплінованість та організованість, повинні бути обов’язковими для кожного робітника. Саме ці якості допомагають сформувати колективне мислення у працівників дитячого будинку та зводять до того, що всі налаштовані на організацію злагодженого виховного процесу депривованих дітей. Тому необхідні методики та системи відбору працівників за ціннісними якостями для роботи в дитячих будинках. Але поряд з цим і навчання персоналу дитячого будинку є обов’язковим.

Методами постійної взаємодії з колективом працівників є: співпраця, консиліуми, робота у команді, обмін ролями, самоосвіта. Завдяки цим методам координуються зусилля усіх учасників навчально-виховного процесу, а також колектив набуває досвіду творчої діяльності, систематизує набуті знання та вміння і як результант – підвищення самооцінки педагога.

Ефективна реалізація Концепції завдяки раціонального використання фінансових, технологічних, матеріальних, інтелектуальних та інших ресурсів держави та громадськості, які спрямовуються на формування готовності вихованців до особистісної та соціальної самореалізації.

Дитячий будинок «Перлинка» є центром успішної соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, їх виховання, навчання соціальної та професійної адаптації, що створює надійніший соціальний захист дітей-сиріт та сприяє особистісній та соціальній самореалізації. З метою поширення педагогічного досвіду роботи дитячого будинку «Перлинка» підготовлена серія статей, які передані до друку у фахову пресу: • Науково-методичний журнал «Наша школа»

• Всеукраїнська газета для фахівців «Шкільний світ» («Соціальний педагог», «Психолог», «Дефектолог»)

Теми статей, які напрацьовані колективом дитячого будинку:

• «Управління професійним зростанням педагогів дитячого будинку «Перлинка» (Петрова С.М. директор )

• «Економічна соціалізація вихованців дитячого будинку «Перлинка» (Петрова С.М. директор, Бабаєнко Т.П. практичний психолог)

• «Соціально – психолого – медико – педагогічний супровід вихованців дитячого будинку «Перлинка» (Петрова С.М. директор, Бабаєнко Т.П. практичний психолог)

• «Патріотичне виховання у дитячому будинку «Перлинка» (Петрова С.М. директор, Колесніченко Ю.Л. заступник директора з НВР)

• «Техніки когнитивно-поведінкової психотерапії на підтримку розвитку емоційної регуляції дітей-сиріт» (Аргірова С.І. практичний психолог).

У 2014 році в Одеському Інституті управління при Президенті України пройшла конференція «Геоінформаційні системи в територіальному управлянні», де ми обмінялись досвідом управлінської роботи в інноваційному закладі з питань створення інформаційно – освітнього середовища в рамках навчально – виховної роботи дитячого будинку «Перлинка».

З метою розповсюдження результатів досвіду експериментального дослідження діяльності закладу 19 лютого 2015 року на базі дитячого будинку «Перлинка» пройшла колегія служби у справах дітей Одеської обласної адміністрації. На колегії присутні спеціалісти з охорони дитинства, керівники районних служб у справах дітей. Дитячий будинок «Перлинка» став прикладом забезпечення соціально – правового захисту дітей – сиріт в одеській області, прикладом підготовки дітей до самостійного дорослого життя.

Поряд з цим з метою поширення досвіду підготовлений матеріал до навчально-методичного посібника, який готується до друку у 2017 році. На базі дитячого будинку «Перлинка» 07.05.2015 року відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція за темою дослідження «Формування готовності вихованців дитячого будинку «Перлинка» до особистісної та соціальної самореалізації».

 

"Детский дом "Жемчужинка"
г. Одесса, переулок Монастырский, 3

тел.: (048) 785-82-45,
факс: (048) 784-26-17 
Email: perlinka@vega.com.ua

 

Департамент образования и науки Одесского городского совета
65039, г. Одесса, ул. Канатная, 134, 
2-й этаж, левое крыло.
тел.: (048)725-35-93, факс: (048)776-12-99
E-mail: gorono@omr.odessa.ua 

           

   

@Mail.ru
@Mail.ru