Get Adobe Flash player

2016

ОРГАНІЗАЦІЯ СОЦІАЛЬНО- ПСИХОЛОГО-МЕДИКО- ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ

З ДОСВІДУ РОБОТИ ДИТЯЧОГО БУДИНКУ «ПЕРЛИНКА»

Світлана ПЕТРОВА, директор Одеського комунального навчального закладу «Дитячий будинок "Перлинка"

 

На сучасному етапі розвитку системи освіти і виховання на перший план виходять завдання створення умов для становлен­ня особистості кожної дитини з урахуванням її особливостей психічного та фізичного розвитку. В умовах дитячого будинку все ускладнюється. Саме тому в нашому закладі особлива увага приділяється комплексному соціально-психолого-медико-педагогічному супроводу.

Світ, в якому живе сучасна дитина, негативний досвід — усе це накладає відбиток на розвиток кожного вихованця дитячого будинку. І навіть най­кращі умови, створені для життя в закладі, не за­вжди можуть змінити набуті в минулому звички. Тягар відсутності спілкування з матір’ю та батьком незримо, але дуже болісно висить над кожною ди­тиною. Усе це відображається на нервово-психічно­му розвитку дитини. Саме тому вирішення будь - якої проблеми необхідно спрямувати на створення системи розвивального середовища дитини з урахуванням її особистісних та фізіологічних особ­ливостей. З цією метою необхідно об’єднати зусилля педагогів, медич­них працівників,лікарів, психологів та інших спеціалістів, які причетні до формування готовності до соціаль­ної та особистісної самореалізації ді­тей, вихованців дитячого будинку.

Мета діяльності педагогічного колективу дитячого будинку «Пер­линка»:

  • створювати такі умови, в яких кожен вихованець повірив би в себе, у свої можливості, відчув радість від досягнутого;
  • формувати готовність до соці­альної та особистісної самореалізації;
  • підтримувати і готувати дитину до само­стійного життя.

Саме на це спрямована робота соціально-психолого-медико-педагогічного (СПМП) супроводу вихованців. Організація СПМП супроводу в за­кладі — це лише один з етапів реалізації про­грами «Соціального партнерства».

Головні чинники СПМП супроводу:

  1. 1.Єдність вимог усіх фахівців.
  2. 2.Забезпечення допомоги у встановленні доб­рих взаємин дитини з дорослими.
  3. 3.Групові заняття, семінари та тренінги з педаго­гами й дітьми з розвитку комунікативних навичок.
  4. 4.Профілактичні заходи з укріплення емоцій­но-вольової сфери дитини.
  5. 5.Активізація внутрішнього потенціалу кож­ного вихованця засобами додаткового виховання та навчання.
  6. 6.Самовизначення дитини.

 

Складові СПМП супроводу

 

  1. 1.Соціально-правовий супровід здійснюють юрист закладу, соціальний педагог і вихователь. Знання історії життя кожної дитини, захист її майнових та житлових прав, своєчасне отримання пенсій, аліментів — складові роботи соціально- правового супроводу. Соціальний педагог орга­нізовує культурно-розважальні заходи та діяль­ність дітей поза стінами дитячого будинку.

Загалом уся діяльність педагогічного колекти­ву тісно пов’язана з процесом соціалізації вихо­ванців. Учені довели, що людина в процесі соціа­лізації є самореалізуючим суб’єктом, у якого є свої мотиви, забаганки, потреби, котрий уміє ставити собі цілі. Саме це спрямовано на створення умов саморозвитку особистості, виявлення здібностей.

І тому в нашій роботі знайшла відображення «Програма соціальної адаптації дітей дошкіль­ного та молодшого шкільного віку в дитячому будинку «Перлинка».

Усі програми дитячого будинку спрямовані на те, щоб кожна особистість була конкурентоздатна у суспільстві, вміла планувати стратегію власного життя.

У ранньому віці дитина начебто не бачить усіх зусиль дорослих стосовно неї, а просто підкорюється їм, приймає правила гри, тому що особливістю дошкільного та молодшого шкільного віку є дові­ра дорослому, наслідування йому. Проте з віком приходить розуміння свого місця у світі, і саме тоді дитина шукатиме власний індивідуальний шлях. Але сьогодні необхідно скласти сходинки для вибору цього індивідуального шляху. Тому дуже важливо навчити дитину спілкуватися і правильно аналізувати отримані знання.

Залучаючи дитину до ознайомлення з довкіл­лям, до життя в суспільстві, до трудової діяльнос­ті, педагогічний колектив дає їй моральні зразки поведінки в суспільстві, де чітко визначено, що є добре, а що погано. Так у процесі соціаліза­ції дитина створює свою індивідуальну модель життя в суспільстві. Дитині-сироті дуже важли­во адаптуватись у світі, тому ми сподіваємося, що зможемо дати дитині знання про суспільство, життя в ньому й еталони емоційного ставлення до життєвих явищ і стосунків.

  1. 2.Психологічний супровід забезпечується роботою психолога, що полягає у проведенні пси­ходіагностики, корекційної роботи, тренінгів, се­мінарів, проведенні консультацій та психологіч­ній просвіті. За результатами психодіагностичної роботи складається індивідуальний план розвит­ку і корекції особливостей кожного вихованця.

Педагогічна підтримка в закладі забезпе­чується роботою старшого вихователя, вихователями, інструктором із фізичної культури та плеядою спеціалістів, які працюють для забез­печення додаткової освіти і процесу виховання. Разом фахівці забезпечують роботу з реалізації рішення консиліуму щодо організації виховного процесу, діагностичну роботу, корекції когнітивних процесів, емоційно-вольової та мотиваційної сфер.

3. Медичний супровід кожної дитини забез­печується: лікарем-педіатром та лікарем-психіатром, цілодобовим чергуванням медичного персоналу (4 медичні сестри), медсестрою, фізіо­терапевтичною, медсестрою з масажу, інструкто­ром із лікувальної фізичної культури. Основні напрями їхньої роботи:

  1. 1.Діагностичний.
  2. 2.Корекційний.
  3. 3.Оздоровчо-профілактичний.

Усі ці напрями реалізуються через такі засоби:

  • фізіотерапевтичні процедури;
  • гідромасаж;
  • ароматерапію;
  • хромотерапію;
  • плавання в басейні;
  • лікувальну фізкультуру.

Двічі на рік до роботи СПМП приєднуються робітники дитячої поліклініки № 6, які проводять диспансеризацію вихованців.

  1. 4.Логопедична діагностика та корекція мовлення вихованців спрямована на:
  • фонетико-фонематичний слух вихованців;
  • збагачення активного словника;
  • роботу з артикуляційним апаратом;
  • роботу над темпом мовлення;
  • виховання голосової культури;
  • вивчення граматичного ладу мовлення;
  • читання і розуміння прочитаного.

 

Робота такого супроводу дає змогу виявити можливості та здібності вихованців, скласти план індивідуального розвитку дитини й обрати акту­альний напрям корекції.

Моніторинг СПМП супроводу здійснюється за такими параметрами:

  1. 1.Емоційний стан дитини.
  2. 2.Психофізіологічні показники (сон, апетит тощо).
  3. 3.Активність дитини в різних видах діяль­ності.

Усе це відображається в документах:

  1. 1.Карта мовного розвитку.
  2. 2.Висновки психологічних досліджень.
  3. 3.Індивідуальна програма медико-психолого- педагогічної корекції.
  4. 4.Соціальний паспорт вихованця.

Чотири рази на рік проводяться соціально-психолого-медико-педагогічні консиліуми, до складу яких входять: директор закладу, юрист, старший вихователь, психолог, соціальний педагог, лого­пед, лікар-педіатр, лікар-психіатр і вихователі відповідної групи. Кожен фахівець повідомляє висновки своєї роботи та висловлює рекомендації щодо роботи консиліуму. Після цього прийма­ється спільне рішення щодо подальшої роботи з дитиною.

СПМП консиліум надає рекомендації щодо роботи з конкретною дитиною, враховуючи результати спеціалізованих спо­стережень та індивідуальних особливостей дитини, складає ін­дивідуальний план роботи з ди­тиною. План може корегуватися й доповнюватися залежно від особ­ливостей дитини. Організовуючи взаємодію з дитиною, вихователь використовує індивідуальні фор­ми з поступовим включенням її до колективної діяльності, постій­но здійснюючи емоційну підтрим­ку дитини. Для цього він засто­совує такі прийоми, як похвалу, компліменти, виявлення ніжності, дружні жести, міміку, спокійний тон тощо.

Вихователю важливо укріпи­ти в дитини впевненість у тому, що дорослий завжди готовий допомогти в будь-яку хвилину, створити умови для виникнення відчуття безпеки та самоцінності. Усі учасники виховного процесу заохочують дитину розповідати про те, що її турбує, пояснюють, де можна про­сити допомогу.

Ефективним прийомом є організація вечірніх бесід. Тут підкреслюють навіть незначні досяг­нення й успіхи дитини в діяльності, вихователь формує позитивне ставлення дитини до себе, від­новлюючи її довіру до навколишнього світу. Вихо­ватель регулює режим дня дитини, формує навич­ки самообслуговування, поступово знайомить із вимогами, нормами, традиціями групи, допомагає орієнтуватися в груповому просторі: показує роз­ташування кімнат, предметів, які знаходяться у цих кімнатах, розповідає про їх призначення, вчить користуватися предметами побуту. Більш розширене освоєння простору та традицій дитя­чого будинку здійснюється через бесіди, перегляд фотографій, творчих робіт вихованців, екскурси, організацію спілкування з персоналом і старши­ми дітьми, відвідування концертів, позакласних заходів. Завдання вихователя — зацікавити дити­ну в подіях, що відбуваються, показати їх доціль­ність. Уключення дитини в суспільно-корисну діяльність здійснюється пізніше, коли стабілізу­ється емоційний фон і виникає інтерес, ініціатива й активність для участі в цій діяльності.

Ще один напрям роботи вихователя - допо­мога дитині у встановленні взаємовідносин з ото­чуючими людьми. В організації взаємодії дитини з навколишнім світом вихователь використовує такі методи, як бесіда, спільне спостереження за довкіллям і діяльністю співробітників дитячого будинку, показ ігрових дій, моделювання, читан­ня художньої літератури, створення проблемних ситуацій, етюди та драматизація тощо. Важли­во допомогти дитині відчути себе рівноправним учасником групової взаємодії.

Результативність роботи СПМП супроводу здійснюється за такими параметрами:

  • емоційний стан вихованця (емоційна ста­більність, тривожність);
  • психофізіологічні показники (сон, апетит);
  • активність вихованця в різних видах ді­яльності.

Якісне оцінювання кожного параметра здій­снюється за трьома рівнями: низький, середній, високий.

Показник за параметром «емоційна ста­більність» свідчить про рівень стабільності емо­ційного фону, адекватності емоційних реакцій, дратівливості, агресивності, чутливості.

Низький рівень показників:

  • нестабільність емоційного фону;

в неадекватність емоційних реакцій;

  • дратівливість;
  • часті прояви агресії;
  • підвищена чутливість.

Високий рівень показників;

  • стабільність емоційного фону;
  • адекватність емоційних реакцій;
  • незначні прояви дратівливості;
  • відсутність агресивної поведінки.

Показники за параметром «тривожність» свідчать про стадії адаптаційного процесу, врів­новаженість нервових процесів, на­явність ускладнень при встановленні контактів, адекватність поведінки.

Низький рівень показників указує на:

  • завершення процесу адаптації;
  • урівноваженість нервових про­цесів;
  • легкість у встановленні кон­тактів;
  • зниження можливості психосо­матичних захворювань;
  • адекватність поведінки.

Високий рівень показників:

  • перебіг процесу адаптації;
  • неврівноваженість нервових процесів;
  • труднощі у встановленні кон­тактів;
  • наявність невротичного конфлікту;
  • збільшення можливості виникнення пси­хосоматичних захворювань; неадекватність по­ведінки.

Показники за параметром «сон» свідчать про труднощі при засинанні і пробудженні, смоктан­ня пальця, самозаколихування, ходіння уві сні, енурез, енкопрез.

Низький рівень показників свідчить про на­явність у вихованця порушень сну (ходіння уві сні, енурез, енкопрез).

Високий рівень показників с нормою, вказує на відсутність порушень сну.

Показники за параметром «апетит» свід­чать про стан фізіологічних механізмів, що ре­гулюють надходження в організм харчових ре­човин.

Низький рівень показників свідчить про зни­жений апетит, надмірну вибірковість продуктів харчування.

Високий рівень свідчить про під­вищений апетит, непомірності в їжі, схильність до переїдання. Нормою с середній рівень показ­ників.

Показники за параметром «активність» вказують на бажання дитини брати участь у різ­них видах діяльності.

Низький рівень показ­ників свідчить про пасивність, небажання брати участь у всіх або в багатьох видах діяльності.

Ви­сокий рівень вказує на бажання дитини брати участь у всіх або в багатьох видах діяльності.

 

ДІАГНОСТИКА ПОКАЗНИКІВ СПМІІ СУПРОВОДУ

У таблиці (Результати діагностики показників СПМП супроводу» представлені у відсотковому співвідношенні щорічні дані діагностики показ­ників СПМП супроводу всіх дітей, включаючи но­воприбулих, які перебувають у дитячому будинку «Перлинка» на момент діагностики. Результати діагностики новоприбулих дітей не відповідають нормі, тому що діагностика проводиться в період адаптації. У зв’язку з цим відсоткове співвід­ношення загальногрупових показників норми знижується.

 

 

 

Динаміка змін показників роботи

СПМП супроводу

 

 

 

Результати діагностики показників СПМП супроводу

 

Критерії

2007

2008

2009

2010

Емоційна

стабіль­ність

Низький

92 %

84%

78%

71%

Серед­ній

5%'

13%

15%

19%

Високий

3%

3%

7%

10%

Тривож­ність

Низький

0%

8%

11%

15%

Середній

24%

24%

ЗО %

25%

Високий

76%

68%

59%

60%

Сон

Низький

21%

27%

24%

23%

Середній

41%

32%

37%

21%

Високий

38%

41%

39%

56%

Апетит

Низький

24%

27%

20%

19%

Серед­ній

71%

65%

78%

77%

Висо­кий

б%

8%

2%

4%

Активність

Низь­кий

27%

5%

7%

8%

Серед­ній

35%

35%

26%

27%

Висо­кий

38%

58%

67%

65%

Аналізуючи дані, наведені в таблиці, слід відзначити позитивну динаміку зміни показників, від повідних нормі. Показники високого рівня емоційної стабільності, відповідні нормі, за даними 2010 року покращилися на 7 % у порівнянні з даними 2007 року. Показники низького рівня тривожності, відповідні нормі, за даними 2010 року покращилися на 15 % у порівнянні з даними 2007 року. Показники високого рівня сну, відповідні нормі, за даними 2010 року покращилися на 18 % у порівнянні з даними 2007 року. Показники середнього рівня апетиту за даними 2010 року покращилися на б % у порівнянні з даними 2007 року. Показники високого рівня активності за даними 2010 року покращилися на 27 % у порівнянні з даними 2007 року.

Позитивна динаміка змін показників, відповідних нормі, свідчить про ефективну роботу СПМП супроводу як єдиної, узгодженої, цілісної системи, що створює умови для підготовки вихованців до соціальної та особистісної самореалізації.

 

Динаміка поліпшення показників СПМП супроводу

Динаміка змін показників роботи СПМП супроводу відстежується за допомогою відсоткового співвідношення показників, які змінилися до загальної кількості показників кожного параметра, діагностованих щорічно.

 

 

Динаміка поліпшення показників СПМП супроводу у вихованців

 

Критерії

2008

2009

2010

Емоційна стабільність

8%

13%

10%

Тривожність

22%

24%

15%

Сон

11%

13%

23%

Апетит

 

13%

2%

Активність

40%

5%

6%

 

 

 

 

Динаміка погіршення показників СПМП супроводу у вихованців

 

Критерії

2008

2009

2010

Емоційна стабільність

 

13%

2%

Тривожність

8%

 

4%

Сон

3%

 

2%

Апетит

 

 

 

Активність

3%

 

6%

 

 

 

Динаміка змін показників СПМП супроводу у вихованців, які перебувають у дитячому будинку «Перлинка» з 2007 до 2010 року

 

Критерії

2007

2008

2009

2010

Емоційна

стабільність

Низький

93,75 %

81,25 %

62,50 %

43,75 %

Середній

6,25 %

12,50 %

25%

43,75 %

Високий

6,25 %

12,50 %

12,50 %

Тривожність

Низький

12,50 %

31,25 %

Середній

31,25 %

31,25 %

56,25 %

37,50%

Високий

68,75 %

68,75 %

31,25 %

31,25 %

Сон

Низький

25%

25%

25%

25%

Середній

37,50 %

31,25 %

31,25 %

31,25 %

Високий

37,50 %

43,75 %

43,75 %

43,75 %

Апетит

Низький

18,75 %

18,75 %

18,75 %

18,75 %

Середній

75%

68,75 %

75%

75%

Високий

6,25 %

6,25 %

6,25 %

6,25%

Активність

Низький

37,50 %

6,25 %

6,25%

6,25%

Середній

31,25 %

37,50 %

18,75 %

25%

Високий

31,25 %

56,25 %

75%

68,75 %

 

 

Показники емоційної стабільності покращили­ся в 2008 році на 8 % вихованців, в 2009 році — на 13 %, в 2010 році — на 10 %. Погіршилися по­казники емоційної стабільності в 2009 році на 4 %, в 2010 році — на 2 %.

Показники тривожності покращилися в 2008 році на 22 %, у 2009 році — на 24 %, в 2010 році — на 15 %. Погіршилися показники тривожності у 2008 році на 8 % (процес шкільної адаптації), в 2010 році — на 4 %.

Показники сну покращилися в 2008 році на 11 %, в 2009 році — на 13 %, в 2010 році — на 23 %. Погіршилися показники сну в 2008 році на 3 %, в 2010 році — на 2 %.

Показники апетиту покращилися в 2009 році на 13 %, в 2010 році — на 4 %.

Показники активності покращилися в 2008 році на 40 %, в 2009 році — на 5 %, в 2010 році — на 6 %. Погіршилися показники активності в 2008 році на 3 %, в 2010 році — на 6 %.

Аналізуючи дані, наведені в таблиці «Ди­наміка змін показників СПМП супроводу у ви­хованців, які перебувають у дитячому будинку «Перлинка» з 2007 до 2010 року», слід зазначити, що з кожним роком показники наближаються до норми.

Дані змін динаміки вказують на ефективність роботи СПМП супроводу, є передумовою до корек­ції підходів і методів роботи СПМП супроводу як єдиної, узгодженої, цілісної системи для реаліза­ції поставлених цілей.

Сьогодні дитячий будинок «Перлинка» — це школа радості й творчості. А свою основну роль як директора я бачу в тому, щоб це був єдиний дім із загальними для всіх робітників цінностями, принципами,установками. Моє завдання — домогтися від кожного працівника прагнення до творчості, але з урахуванням однієї умови: розуміння того, що ти не один, що поруч працюють колеги, і всі ми служимо нашим дітям. Тому ми повинні стати поводирем для кожної дитини та провести її до соціуму саме для неї визначеною доріжкою. А моральні орієнтири мають стати для кожної дитини «світлом у кінці тунелю».

Організація простору для морального вихован­ня дитини потребує щирого ставлення до дитини, повага її особистості. Тільки тоді авторитет буде виховувати дитину. А. Макаренко писав: «Ви виховуєте дитину завжди, навіть тоді, коли вас немає поряд...».

 

 

 

"Детский дом "Жемчужинка"
г. Одесса, переулок Монастырский, 3

тел.: (048) 785-82-45,
факс: (048) 784-26-17 
Email: perlinka@vega.com.ua

 

Департамент образования и науки Одесского городского совета
65039, г. Одесса, ул. Канатная, 134, 
2-й этаж, левое крыло.
тел.: (048)725-35-93, факс: (048)776-12-99
E-mail: gorono@omr.odessa.ua 

           

   

@Mail.ru
@Mail.ru