Get Adobe Flash player

Виховання культури поведінки у дітей молодшого дошкільного віку

“Виховання культури поведінки

у дітей молодшого дошкільного віку”

Васильцова Л.А., вихователь

Дошкільне дитинство – короткий, але важливий період ствердження особистості. В ці роки дитина отримує початкові знання про навколишній світ, у неї починає формуватися певне відношення до людей, до праці, виробляються навички і звички правильної поведінки, складається характер.

Одним із напрямків у моральному розвитку дитини є виховання культури поведінки.

Уже у молодших дошкільників у різноманітних іграх і спостереженнях, в процесі праці з самообслуговування і виховання нескладних доручень необхідно формувати навички ввічливого відношення з близькими для дитини дорослими і однолітками, бережливого відношення до іграшок і речей, якими всі користуються.

Ефективним засобом виховання є правильно організований режим, заняття, ігри і різноманітна самостійна художня діяльність.

Поняття “культура поведінки дошкільника” можна визначити як спільність корисних для суспільства стійких форм щоденної поведінки у побуті, у спілкуванні, у різних видах діяльності.

У змісті культури поведінки дошкільнят можна умовно виділити слідуючи компоненти: культура діяльності, культура спілкування, культурно-гігієнічні навички і звички.

Культура діяльності проявляється в поведінці дитини на заняттях, в іграх, під час виконання трудових доручень.

Формувати у дитини культуру діяльності – це значить виховувати у неї звичку утримувати в порядку місце, де вона працює, навчається, грається; звичку доводити до кінця розпочату справу, бережно відноситись до іграшок, речей, книг.

Діти в молодшому дошкільному віці повинні навчитися готувати все необхідне для занять, праці, підібрати іграшки відповідно до ігрового змісту.

Культура спілкування передбачає виконання дитиною норм і правил спілкування з дорослими і однолітками, які сформовані на повазі і доброзичливості, з використанням відповідного словникового запасу і форм звертання. А також ввічлива поведінка у громадських місцях, побуті.

Культура спілкування (обов’язково) не можлива без культури мови. Культура мови передбачає наявність у дошкільника достатньої кількості запасу слів, уміння говорити лаконічно, зберігаючи спокійний тон.

        Культурно-гігієнічні навички – важлива складова частина культури поведінки. Необхідність в охайності, утримання в чистоті обличчя, рук, тіла, зачіски, одягу, взуття продиктована не тільки вимогами гігієни, але й нормами людських відносин. Діти повинні розуміти, що в дотриманні цих правил проявляється повага до оточуючих, що любій людині неприємно доторкатись до грізної руки чи дивитись на неохайний одяг. Неохайна людина, яка не слідкує за собою, своїм зовнішнім виглядом, своїми поступками, як правило, неохайна і в роботі.

Важливим завданням у роботі з дітьми є виховання культурно-гігієнічних навичок – охайності, акуратності в побуті, навичок культури споживання їжі як невід’ємної частини культури поведінки.

На протязі молодшого дошкільного віку дитина набуває навичок, оволодіння якими вимагає від неї певних зусиль.

Багаторазово повторюючись у різних режимних процесах “Такі дії, як самостійне одягання, причісування. Умивання і т.і., від яких дитина отримує радість; діти засвоюють, що і в якій послідовності треба робити.

Малята перетворюють ці дії в гру. Вихователь спостерігаючи за цим, підключається до  гри і направляє дії дитини на закріплення навички. Повторюючи таким чином прийоми правильних дій, маленькі діти починають більш ретельно їх виконувати.

Для засвоєння дітьми найбільш важливих правил культурної поведінки доцільно використовувати колективні ігри-заняття, ігри-вправи, ігри-інсценізації. Вони допомагають вихователю вирівняти рівень оволодіння навичками кожною дитиною групи.

Через ігри-заняття вихователь може в захоплюючій формі не тільки розкрити зміст вимог в необхідній послідовності, але і зв’язати ці вимоги з конкретними вчинками маляти, що дає можливість закріпити позитивне відношення до їх виконання в повсякденному житті.

Плануючи роботу, педагог особливу увагу приділяє формуванню таких якостей особистості, як чуйність, уважність, передбачливість, тактовність, які допомагають дитині бачити і розрізняти стан людини, вирішити, як потрібно поступити в кожному конкретному випадку, щоб не причинити оточуючим неприємностей.

Отже, процес виховання культури поведінки дуже складний, передбачає свідоме і своєчасне застосування педагогом багатого арсеналу різноманітних методів. Необхідна також “рухливість” засобів виховання, їхнє постійне коригування. Педагог повинне уважно слідкувати за тим, як кожний із його вихованців сприймає виховний вплив. Потрібно якомога раніше визначити рівень морального виховання кожного із дітей. Спостереження дозволяють виявити у кожної дитини відповідні їй особистості вчинків, інтересів, відносин з оточуючими, труднощі у засвоєнні навичок культури поведінки. Це, в своє чергу, служить основою для оцінювання динаміки розвитку дитини і коригуванню майбутнього процесу виховання.

 

"Детский дом "Жемчужинка"
г. Одесса, переулок Монастырский, 3

тел.: (048) 785-82-45,
факс: (048) 784-26-17 
Email: perlinka@vega.com.ua

 

Департамент образования и науки Одесского городского совета
65039, г. Одесса, ул. Канатная, 134, 
2-й этаж, левое крыло.
тел.: (048)725-35-93, факс: (048)776-12-99
E-mail: gorono@omr.odessa.ua 

           

   

@Mail.ru
@Mail.ru